Втеча

Є два типи втечі: від світу, і від себе самого. Коли нас щось сильно зачіпає, ми тікаємо від цього. Відгороджуючись від світу, ми не приймаємо допомогу близьких нам людей, цим самим завдаємо їм болю. Ми не робимо висновків, цим самим прирікаєм себе до повторення, а потрібно у безвиході вернутись до початку, щоб віднайти свій шлях. Адже неможливо змінитися, не заклавши основ до змін. Не відкривши замок, неможливо відкрити ворота. Так і серце. Не впустивши в своє одну людину, неможливо ввійти у серця багатьох.
Від себе самого втекти набагто легше, адже ти не помічаєш того моменту, коли починаєш віддалятися. Ти переконуєш себе, що все гаразд, а стає все гірше, бо найтяжче обманювати самого себе. Шлях назад більш тернистий. Величезних зусиль потребує саме намагання, сама спроба. Але нагородою є більш глибше пізнання себе. Пізнавши себе, свою глибину, свою сутність, ти зможеш пізнавати і людей. Адже спасіння знаходить всередині.
Шукаючи істину, не забудь про те, що існує світ навколо тебе.